Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виправдовувати — виправдувати, виправдати 1) (визнаючи кого н. невинним, правим, доводити це), оправдувати, оправдовувати, оправдати; вигороджувати, вигородити, вибілювати, вибілити, обіляти, обілити (визнавати невинним, приховуючи провину) 2) (що бути… … Словник синонімів української мови
виправдовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибілювати — юю, юєш і вибіля/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/білити, лю, лиш, док., перех. 1) Білити всі предмети або всю поверхню чого небудь розчином крейди, вапна і т. ін. || перен. Покривати чим небудь білим. 2) Піддаючи дії сонця, повітря і води, робити що… … Український тлумачний словник
виправдати — див. виправдовувати … Український тлумачний словник
виправдувати — див. виправдовувати … Український тлумачний словник
виправляти — я/ю, я/єш, недок., ви/правити, влю, виш; мн. ви/правлять; док., перех. 1) Робити прямим, рівним і т. ін. що небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2) Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. ||… … Український тлумачний словник
звиняти — я/ю, я/єш, недок., звини/ти, ню/, ни/ш, док., розм. 1) неперех., перев. наказ. сп.Виявляти поблажливість, прощати провину; вибачати. 2) перех., рідко, чим. Виправдовувати чиїсь вчинки, поведінку чим небудь. 3) неперех., тільки наказ. сп., у знач … Український тлумачний словник
зраджувати — ую, уєш, недок., зра/дити, джу, диш, док., перех., рідше кому, чому, а також без додатка. 1) Вчиняти зрадництво, діяти підступно, віроломно стос. до кого , чого небудь. 2) Порушувати вірність у коханні, дружбі. 3) Відмовлятися від попередніх… … Український тлумачний словник
оправдувати — і оправдо/вувати, ую, уєш, недок., оправда/ти, а/ю, а/єш і рідко оправди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. Те саме, що виправдовувати … Український тлумачний словник
оправляти — я/ю, я/єш, недок., опра/вити, влю, виш; мн. опра/влять; док., перех. 1) Робити оправу (для книжки, зошита і т. ін.). || Вставляти в оправу що небудь; робити оправу з чогось. 2) Те саме, що поправляти 2). || Розправляти що небудь (одяг, зачіску і… … Український тлумачний словник
