виправдовувати

виправдовувати
і випра́вдувати, -ую, -уєш, недок., ви́правдати, -аю, -аєш, док., перех.
1) Визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це. || Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного.
2) Доводити можливість, допустимість чого-небудь.
3) Своїми діями, вчинками і т. ін. відповідати чому-небудь, бути гідним чогось.
4) тільки док., рідко. Те саме, що відшкодувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "виправдовувати" в других словарях:

  • виправдовувати — виправдувати, виправдати 1) (визнаючи кого н. невинним, правим, доводити це), оправдувати, оправдовувати, оправдати; вигороджувати, вигородити, вибілювати, вибілити, обіляти, обілити (визнавати невинним, приховуючи провину) 2) (що бути… …   Словник синонімів української мови

  • виправдовувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • вибілювати — юю, юєш і вибіля/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/білити, лю, лиш, док., перех. 1) Білити всі предмети або всю поверхню чого небудь розчином крейди, вапна і т. ін. || перен. Покривати чим небудь білим. 2) Піддаючи дії сонця, повітря і води, робити що… …   Український тлумачний словник

  • виправдати — див. виправдовувати …   Український тлумачний словник

  • виправдувати — див. виправдовувати …   Український тлумачний словник

  • виправляти — я/ю, я/єш, недок., ви/правити, влю, виш; мн. ви/правлять; док., перех. 1) Робити прямим, рівним і т. ін. що небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2) Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. ||… …   Український тлумачний словник

  • звиняти — я/ю, я/єш, недок., звини/ти, ню/, ни/ш, док., розм. 1) неперех., перев. наказ. сп.Виявляти поблажливість, прощати провину; вибачати. 2) перех., рідко, чим. Виправдовувати чиїсь вчинки, поведінку чим небудь. 3) неперех., тільки наказ. сп., у знач …   Український тлумачний словник

  • зраджувати — ую, уєш, недок., зра/дити, джу, диш, док., перех., рідше кому, чому, а також без додатка. 1) Вчиняти зрадництво, діяти підступно, віроломно стос. до кого , чого небудь. 2) Порушувати вірність у коханні, дружбі. 3) Відмовлятися від попередніх… …   Український тлумачний словник

  • оправдувати — і оправдо/вувати, ую, уєш, недок., оправда/ти, а/ю, а/єш і рідко оправди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. Те саме, що виправдовувати …   Український тлумачний словник

  • оправляти — я/ю, я/єш, недок., опра/вити, влю, виш; мн. опра/влять; док., перех. 1) Робити оправу (для книжки, зошита і т. ін.). || Вставляти в оправу що небудь; робити оправу з чогось. 2) Те саме, що поправляти 2). || Розправляти що небудь (одяг, зачіску і… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»